Для Соломії Сабурової — доньки корельського воєводи — звістка про те, що Державець усієї Русі побажав одружити свого сина, молодого князя Василя, виявилася вражаючою. Та ще більшою несподіванкою стало рішення батька відправити її до Москви на смотр наречених. Звісно, в супроводі літньої тітоньки Євдокії та двох слуг. Компанія вірна, але не дуже цікава. Веселий і жвавий юнак Кудіяр, який трапився їм у дорозі й взявся оберігати Соломею в дорозі, одразу підкорив її серце. Боярин полюбив дівчину всім серцем, сподіваючись незабаром стати її чоловіком. Адже ясно як день: серед безлічі знатних красунь, що прибули до двору, загубитися — дуже легко, а бодай потрапити на очі Великому князю — ой як мало шансів!
Але зухвалий вчинок Соломії в присутності Василя й його почту перевернув усю її долю — і виявився доленосним не лише для неї…