— Продай свій смішний готель, — гидко гуде на всю кухню колишній чоловік, наче зламаний міксер.
— «Сонячна Долина» не продається, — відсікаю я, ніби даю ляпас.
— Другий раз пропонувати не буду, — тисне він, і в його погляді — лише байдужість. — Ніколи й за жодних обставин ти не отримаєш мою екоферму!
Він підводиться й, криво усміхнувшись, кинув наостанок:
— Дочекаюся, коли ти підеш на дно, і скуплю тут усе за копійки.
Після зради та важкого розлучення мені хотілося лише тиші й просто життя на фермі, яку я збудувала власноруч. Але я не очікувала, що на моєму шляху з’явиться будівельний магнат Марк Дорошин. Зовні холодний і неприступний, він простягнув мені руку допомоги в найтемніший період. Я міцно вхопилася за його руку, не підозрюючи, що разом із нею в моє життя знову ввійде любов.