Соглядач

Набоков почав писати «Спостерігача» в Берліні 1929 року, і вже через рік твір було опубліковано в журналі. Правда, книжкового видання довелося чекати вісім років. Спочатку разом із повістю Набоков планував включити в книгу двадцять один розповідь, підібраних так, щоб вони стилістично й тематично відповідали заголовній речі. Але обсяг зібраного видання виявився для видавця фінансово невигідним, і з початкових двадцяти одного оповідання Набоков залишив тринадцять, які надруковані в цій книзі в тій послідовності, в якій їх розташував сам автор. Ці розповіді дозволяють глибше зрозуміти основну ідею «Спостерігача» та уважніше розглянути одні з ключових тем письменника: тему прозорості світу та життя після смерті — як у межах тексту, так і поза ними.