Софічка

Тиха, працелюбна й добра красуня вийшла заміж за коханого й люблячого хлопця. Здавалося, що доля нарешті віддає їй по справедливості. Але тільки один щасливий рік подарувала доля Софічці. Згодом її чоловік загинув, і ця маленька жінка тридцять років черпала сили в любові до нього, обдаровуючи теплом свого великого серця всіх навколо — і гідних, і негідних.