Власність колишнього

— Не виводь мене! — я вбиваю кулак у стіну, не відчуваючи болю. Лише величезну діру в грудях, яку вона колупає своїми нігтиками. — Скажи спасибі, що я взагалі шукав тебе, що прийшов сюди, а не послав...

— Спасибі, — м’яко усміхається вона. — Я справді не очікувала.

— Ходімо. Тобі не треба збирати речі—ми купимо все, що потрібно.

Вона раптом вириває мою руку, вперше за п’ять років уникаючи мого дотику, а я вже нахрін не розумію, що відбувається.

— Я відмовляюсь.

— Діана?! Ти думаєш, я буду чекати тут, як песик, доки ти щось вирішиш?

— Я хочу спробувати жити без тебе. Стати кимось. Стати коханою чоловіком, який мене поважатиме. Цінуватиме. Не зраджуватиме.

❃❃❃❃❃

Історія Артура та Діани.