Ісаакіївський собор — одна з найвражаючих споруд на планеті. Його зводили майже сорок років — з 1818 по 1858 рік. Упродовж цього часу на Російську імперію обрушувалися бунти, природні катастрофи й епідемії, але попри жорстокі випробування та високу ціну головний храм країни було завершено й освячено.
Роман Ірини Ізмайлової захопливо й докладно відтворює історію будівництва Ісаакіївського собору та розповідає про долю його видатного архітектора Огюста де Монферрана. Його життя, сповнене несподіваних поворотів і неймовірних пригод, здатне змагатися з найяскравішими сюжетами Александра Дюма.
Як і собор у романі Кена Фоллетта «Стовпи землі», Ісаакіївський тут стає серцем усієї книги — він задає тон і слугує тлом для драми кохання й пристрасті, вірності та зради, для переплетіння доль багатьох людей. Але перш за все «Собор» — це історія про генія, який проходить крізь будь-які перешкоди заради своєї високої, майже божественної мети.