Розум, що спокушає. Частина перша

Сміливий сценарій, який проливає світло на багато таємниць людського розуму.

Наш розум дав нам змогу — єдиним серед усього живого світу планети — побудувати неймовірну цивілізацію, підкорити сили природи й навіть вирушити за межі Землі. Але водночас ми надзвичайно мало знаємо, чому наші предки стали такими розумними. Саме історія еволюційного розвитку мозку приховує в собі безліч загадок. Чому крила в процесі еволюції виникли незалежно щонайменше чотири рази, а вишуканий розум, такий потрібний для виживання, дістався лише людині? Чому технологічний розвиток почався після того, як мозок перестав рости? Навіщо, зрештою, з’явилися такі дивні з погляду боротьби за виживання речі, як гумор, письменництво, образне мислення та мистецтво? Джеффрі Міллер упевнений: відповідь на всі ці питання належить до сфери статевого відбору, який і продовжує впливати на нас набагато сильніше, ніж заведено думати.

Мозок допоміг давній людині піднятися на вершину тваринного світу й створити цивілізацію, цілком неймовірну з точки зору всіх інших мешканців нашої планети. Навіщо цьому мозку швидкість реакції або здатність зберігати й обробляти величезні обсяги інформації — зрозуміло, але яку користь для виживання несе гумор чи абстрактне мислення, чи вміння складати музику? Усі ці якості аж ніяк не впливають на здатність особини виживати: щоб убити мамонта, не потрібно вміти його малювати. Щоб успішно пройти крізь сито природного відбору, мозок міг би бути куди менш складним і витонченим. То чому ж він став саме таким? Учені досі сперечаються про це питання, висуваючи все нові й нові точки зору на принцип та історію еволюції нашого розуму. Так, одні стверджують, що такі характеристики мозку, як здатність створювати твори мистецтва, — лише побічний продукт основних, необхідних для виживання функцій; інші ж і зовсім вважають мистецтво “біологічною пустушкою”, що ніяк не впливає на наш еволюційний успіх. Еволюційний психолог Джеффрі Міллер упевнений: це не так. Просто, окрім природного відбору, не меншою — а інколи навіть більшою — мірою на формування й розвиток нашого виду впливав статевий відбір. Адже важливо не тільки стати сильнішим і розумнішим за інших, а й передати ці гени своєму потомству. А для цього треба знайти відповідну пару й, що ще важливіше, сподобатися саме цій парі.