— «Тепер ти все знаєш. Наче навіть стало легше...»
— «Ти серйозно, Коль? Після всіх цих років? За що я це заслужила?»
— «Не розігруй із себе жертву. Сама винна. Улаштувала мені “зручне життя”. З тобою стало нудно, Лено. Ти освоїлася, перестала старатися, як раніше… Я так більше не можу».
— «Я подам на розлучення…»
— «Розлучення?» — чоловік знущально вигнув брову, вбиваючи останній цвях у моє серце.
— «Ха, розлучення не буде. Навіть зараз… одні соплі. Замовчи, Лено, ти вже набридла. Не влаштовуй драму. Будеш терпіти як є. Усі терплять, і ти потерпиш».
Мій чоловік мене зрадив… розбив серце й зруйнував моє життя. Тепер він переслідує мене, вимагаючи повернутися… шантажує, робить боляче… Але тепер забрати мене йому завадять не тільки мої відмови.
Майор Сергій Караєв. Одержимий однокласник, який звалився на мене як сніг на голову, і, здається, не має наміру віддавати мене комусь. Ніколи…