На початку 60-х років минулого століття в творчості великого російського письменника Тургенєва з’явилася тема таємничого. Вперше вона втілилася в оповіданні «Привиди», написаному в 1861–1863 роках. Потім образ таємничого дедалі частіше виникав у його творах.
Тверезий реаліст, який завжди вражав дивовижною життєвою достовірністю своїх картин, — і раптом містичні історії про привидів, закоханість після смерті, таємничі сни та побачення з померлими… Це збивало з пантелику багатьох. Особливо дісталося письменникові за оповідання «Собака» — про розореного поміщика, якому ввижалося, ніби його переслідує привид якоїсь таємничої собаки. Можливо, створення творів такого незвичного жанру пов’язане і із зовнішніми, і з внутрішніми причинами. Коли загострювалася класова боротьба, Тургенєв занурювався в пригнічений стан, пережив у той період важку душевну кризу — можливо, найгострішу з усіх, що йому колись доводилося переживати…