Собаче серце

Світило світової науки, професор Філіп Філіпович рятує від смерті бездомного пса Шарика, щоб провести на ньому експеримент із виявлення функцій гіпофіза. Минаючи очікування, з’ясовується: гіпофіз дає не те омолодження, на яке сподівалися вчені, а повне очоловічення. У поведінці Шарика скоро проявляються риси донора — боягузливого п’яниці й хулігана Клима Чугункіна. Ця «нова людська одиниця» ставить квартиру професора догори дриґом, демонструючи найпотворніші сторони людської натури.

Водночас соціалістична дійсність із задоволенням приймає Поліграфа Поліграфовича Шарикова, лише підштовхуючи його деградацію й потураючи його порочній натурі.

У «Собачому серці» Михайло Афанасьович Булгаков через персонажів показав дві сторони: тип, що вимирає, в особі освіченої еліти та пролетаріат, який повстає проти неї. У творі багато глибокої іронії та сатири на нові віяння, поширені в Росії на початку ХХ століття.