Сни поїздів

Поєднуючи в собі сум і світло, наче давній псалом, книга визнаного класика сучасної американської літератури Дениса Джонсона (1949–2017) розповідає історію Роберта Грейн’єра, відлюдника не за власною волею. Його життя, яке охопило майже дві третини ХХ століття, минуло серед пагорбів, річок і залізничних колій Північного Айдахо. Це повість про світ, у який, попри страждання, що переповнюють його, надмірна краса час від часу проривається крізь товщу болю: осягнути, зафіксувати, передати словами її головному героєві не під силу — засвідчити її може лише хтось, вільний від помислів і спогадів, від тривог і надій, від мови — і навіть від самого мовлення. Саме таким міг би бути сон, який привидівся поїзду — якщо б поїзди могли бачити сни.
Більше цікавих фактів про цю книгу читайте в ЛітРес: Журналі