Був дивно холодний і дощовий жовтень. Алтай зникав під час зйомок, багато курив і шукав золото під старим шовкови́чним деревом — як велів йому примарний дух матері. Його не відпускають борги й плітки, але найбільше — сни та дівчина, яку, здається, він ніколи не зустрічав. Але він обов’язково її зустріне. А на пагорбі відьма Рейхан розкладає карти, варить цілющі мазі та вершить долі людей. Відвідувачі вірять у чудо, і дівчина не говорить їм, що неможливо зробити підкрут (приворот) і змусити людину закохатися — можна лише влаштувати випадкову зустріч із тим, кого вона полюбить. Її зустріч уже сталася. Не в житті, а в сні. І тепер вона намагається знайти чоловіка, який покидає її з першими променями сонця. Вона продовжуватиме шукати його навіть тоді, коли море вторгнеться в кімнату, коли припиняться польоти над містом і стіни старого тунелю почнуть тиснути з усіх боків. І вона його знайде.