Це роман про епідемію ВІЛ, яка охопила багато провінцій Китаю на початку дев’яностих, коли уряд вирішив розвивати власний ринок плазми крові та оголосив кампанію «донорської економіки». По всій країні відкрилася безліч «кровпунктів», у селах з’явилися «кров’яні старости». Зваблені гаслом «Сдавай кров и богатей» знедолені селяни кидалися здавати кров і через антисанітарні умови масово заражалися ВІЛ-інфекцією. Згодом країною прокотилася спустошлива, смертельна хвиля епідемії, що знищувала цілі села.
Книга стала результатом трирічної роботи автора «під прикриттям» — влаштувавшись асистентом до відомого пекинського антрополога, він отримав можливість вивчати історію одного з сіл, що зникли.