— За допомогу доведеться заплатити, — чоловік змушує мене втиснутися в стіну.
— Ви ж казали, що я вас не цікавлю, — нагадую його слова, відчуваючи, як липкий страх скуває все тіло.
Він знову усміхається, хитнувши головою.
— Тепер ти моя боржниця, Сніжинко, і робитимеш те, що я захочу…
Утікаючи від хлопця, який зрадив мене, я опинилася в темному лісі — і потрапила в руки суворого чоловіка. Він безжальний і загадковий. А я хочу торкнутися його м’язів — він і не приховує їх…