Чи нормально не плакати на похоронах? Як перестати звинувачувати себе у смерті близької людини? З чого почати розмову про смерть — і чому спроба «перетерпіти все наодинці» часто лише погіршує стан? Куди звернутися, якщо поруч немає людини, з якою можна про це говорити? Марія Кокова — психолог, дослідниця напрямку Death Studies і фахівчиня з релігієзнавства; вона працює в команді доказових психологів «Неси сюди» та в центрі психологічного консультування НДУ ВШЕ. Втрата близької людини переживається по-різному: хтось йде в себе, а хтось зовні залишається спокійним і майже не змінює звичного життя. У книзі пояснюється, чому реакції на втрату можуть бути такими різними, як довго зазвичай триває горювання та як підтримати себе чи іншого в цей період. Розглядаються різні види втрат: смерть близької або важко хворого родича, перинатальна втрата, загибель домашньої тварини, смерть незнайомої людини та інші ситуації. Також зібрано практичні відомості про те, як організовуються похорони та як влаштоване успадкування, а ще — цікаві факти про те, що відбувається з тілом після смерті та які існують способи поховання.