Томас Манн був одним із тих рідкісних письменників, яким однаково добре вдавалося як «велике», так і «мале» за формою. Причому якщо в його романах зміст тяжів над формою, то в оповіданнях форма й зміст перебували в ідеальній гармонії.
«Малі» твори, що увійшли до цього збірника, належать до різних періодів творчості Манна. Найчастіше їх сюжети нескладні — кохання й розчарування, очікування дива й нудьга повсякденності, жагу до життя й втрату ілюзій, що приносять із собою біль і мудрість життєвого досвіду. Однак саме простота сюжету підкреслює й блиск мови автора, і тонкість стилю, і психологічну глибину.
Повість, що ввійшла до збірника, «Смерть у Венеції» — своєрідна «візитівка» Манна-оповідача — вперше публікується в новому перекладі.