Смерть посеред літа (Збірка оповідань японських авторів)

Відомо, що японці не бояться смерті. У середньовічній японській громаді найвищою мірою покарання була не смерть, а вигнання з ганьбою. Часто в селах старі чоловіки й жінки, які більше не могли працювати й відчували, що стали тягарем для своїх дітей, вимагали, щоб їх віднесли в гори й залишили там помирати голодною смертю. Кожен (!) твір сучасних японських четвертокласників на тему «Моє майбутнє» закінчується описом власної смерті. І якщо заклик memento mori змушує європейця здригнутися й мерщій почати думати про щось приємне, то японцеві нагадування про смерть настрою не зіпсує. Передусім тому, що він ніколи про неї не забуває.

Тому, попри таку моторошну назву цієї збірки, попри те що смерть підстерігає героїв майже кожного її оповідання, тут немає відчуття, що з кончиною приходить кінець. Адже смерть — це лише частина повсякденного життя.