Одна з вершин світової психологічної прози. Простежуючи думки й почуття тяжко хворого чиновника, Толстой показує, як людина тікає від думок про смерть — і як смерть приводить його до розуміння того, чим була його життя.
«Це оповідання — найяскравіший, найвдаліший і найскладніший твір Толстого»
В. В. Набоков
«Ні в одного народу, ніде на світі немає такого геніального створення. Все тут мало, все дрібне, все слабке й бліде порівняно з цими сімдесятьма сторінками»
В. В. Стасов
«Прочитав „Смерть Івана Ілліча“. Більше ніж будь-коли я переконаний, що найбільший з усіх письменників-художників, які коли-небудь і де-небудь існували, — це Л. Н. Толстой. Його одного достатньо, щоб російська людина не схиляла сором’язливо голову, коли перед нею рахують усе велике, що дала людству Європа…»
П. І. Чайковський