Одна з вершин світової психологічної прози. Простежуючи думки й почуття смертельно хворого чиновника, Толстой показує, як людина тікає від думок про смерть — і як смерть підводить її до розуміння того, чим була її життя.
«Це оповідання — найяскравіший, найдосконаліший і найскладніший твір Толстого»
В. В. Набоков
«Ні в одного народу, ніде на світі немає такого геніального створіння. Усе мало, все дрібне, все слабке й бліде порівняно з цими сімдесятьма сторінками»
В. В. Стасов
«Прочитав “Смерть Івана Ілліча”. Більше ніж будь-коли я переконаний, що найбільший із усіх колись і де-небудь колишніх письменників-художників — це Л. М. Толстой. Його одного достатньо, щоб російська людина не схиляла сором’язливо голову, коли їй нараховують усе велике, що Європа дала людству…»
П. І. Чайковський