Одна з вершин світової психологічної прози. Простежуючи думки й почуття смертельно хворого чиновника, Толстой показує, як людина тікає від думок про смерть і як смерть приводить її до розуміння того, чим була її власна жиця.
«Це оповідання — найяскравіший, найвдаліший і найскладніший твір Толстого»
В. В. Набоков
«Немає такого геніального створення ні в одного народу, ніде у світі. Усе мало, дрібне, слабке й бліде порівняно з цими сімдесятьма сторінками»
В. В. Стасов
«Я прочитав „Смерть Івана Ілліча“. Більше ніж будь-коли я переконаний, що найбільший із усіх колись і десь письменників-художників — це Л. М. Толстой. Одного його достатньо, щоб росіянин не схиляв стыдливо голову, коли перед ним підраховують усю ту велич, яку Європа дала людству…»
П. І. Чайковський