Повість «Смерть Івана Ілліча» Льва Толстого — це розповідь про життя, яке було позбавлене найвищої істини, сенсу й світла. Це історія про те, як прозріння щодо безглуздості життя приходить до людини лише тоді, коли смерть дивиться їй в очі. Це розповідь про пошлість і бездуховність світу, про важливість покаяння, про гріх людини.