Смерть Івана Ілліча

У оповіданні, яке навмисно повторює за назвою знаменитий твір Лева Толстого, зображується внутрішній світ сучасної «середньої» людини в останні секунди її життя перед випадковою, безглуздою смертю — суб’єктивно розтягнутою на багато годин. Ця людина продовжує думати й згадувати, але позбавлена можливості рухатися — ніби зависла в повітрі прямо перед радіатором, який от-от грізно розчавить її вантажівкою. І все ж вона примудряється здійснити спробу вчинити останній у своєму житті вчинок, продиктований невгасимим, позбавленим будь-якої позерства прагненням піклуватися про близьких — хоча, ймовірно, саме ця спроба знову приводить світ довкола в рух і ставить крапку в його безглуздій нерухомості не в житті, а ще не в смерті.