Ланцюг випадкових подій привів мене до вівтаря, і я кажу «ТАК» практично незнайомцю. Я з’їхала з глузду? Втратила розум? Чи це сон, більше схожий на кошмар? Та чоловік поруч зі мною не такий уже й поганий.
І хіба це має значення, якщо за пару місяців ми розлучимося? Має! Адже моя основна задача — не закохатися!