Випадкова наречена
8 год. 9 хв.
Опис
— Ей, відьмо, я йду. Оце тобі — дякую за допомогу, — по столу покотився важкий дорогий перстень.
— Вибач, грошей із собою немає.
Ледь скривившись і мимоволі зсуваючись набік, чоловік штовхнув двері.
— Куди?! — Ліза прокинулася остаточно.
— Рано тобі ще!
— Я живучий, відьмо, — чоловік озирнувся. — Але затримуватися не можу: тобі ж буде гірше, якщо мене тут знайдуть.
— А хто ти?! Злочинець?
— Не важливо, відьмо, прощай!
Чоловік махнув рукою — поруч із ним утворилося вікно порталу, і він, не озираючись, увійшов у нього. Ліза здивовано дивилася йому вслід. Ну не хочить лікуватися — це його справа. Вона повернулася до дому й почала прибирати в лазареті. Нібито тільки один поранений був і пробув у них усього добу, а прибирання — наче після взводу.
У душі Ліза відчувала незрозуміле жалкування. Вона навіть імені чоловіка не знала, але серцем не хотіла з ним розлучатися. Сильний красень підкорив її думки й почуття… Але ж… вони навіть не знайомі. Та чи потрібна такому чоловікові проста відьма?
— Вибач, грошей із собою немає.
Ледь скривившись і мимоволі зсуваючись набік, чоловік штовхнув двері.
— Куди?! — Ліза прокинулася остаточно.
— Рано тобі ще!
— Я живучий, відьмо, — чоловік озирнувся. — Але затримуватися не можу: тобі ж буде гірше, якщо мене тут знайдуть.
— А хто ти?! Злочинець?
— Не важливо, відьмо, прощай!
Чоловік махнув рукою — поруч із ним утворилося вікно порталу, і він, не озираючись, увійшов у нього. Ліза здивовано дивилася йому вслід. Ну не хочить лікуватися — це його справа. Вона повернулася до дому й почала прибирати в лазареті. Нібито тільки один поранений був і пробув у них усього добу, а прибирання — наче після взводу.
У душі Ліза відчувала незрозуміле жалкування. Вона навіть імені чоловіка не знала, але серцем не хотіла з ним розлучатися. Сильний красень підкорив її думки й почуття… Але ж… вони навіть не знайомі. Та чи потрібна такому чоловікові проста відьма?
