— Ти для мене мертва, Зумруде. Забирайся, поки я не віддав тебе на поталу роті, — жорстокі слова чоловіка обпалюють і розривають мене зсередини.
Біла простирадла в першу шлюбну ніч не лишила по собі жодного сліду, а потім мене оббрехали, звинувативши в зраді. Одним ударом моя сім’я перетворилася на руїни.
Мене вигнали з дому. Проглотивши приниження й забувши про гордість, я поїхала слідом за чоловіком Аліханом у військову частину, сподіваючись довести йому, що я чесна. Але замість каяття людина, яку я кохала, зробила мене розвагою для своїх товаришів…
Полковник Алхазов вихопив мене з ганьби. Він пообіцяв захист і опіку, але в холодній сталі його погляду було чітко інше: відтепер я належу йому цілком.
Усі персонажі та події вигадані та не мають стосунку до реальної обстановки в Росії й на Кавказі.