Слова довіри серцю

«Синь» — буквальне значення слова «синь», що передбачає серцевину, єство, сутність людини. Інший ряд смислових значень цього слова пов’язаний із поняттям віри: «синь» означає здатність викликати довіру, бути незаперечним, очевидним. Таким чином, «синь» — це незаперечна для людини безпосередньо-очевидна серцевина її істоти — феноменальна реальність, що виявляється за словом «я».

«Довіра серцю (синь-синь)» — це те, що один із наступних патріархів дзен Ліньцзи (яп. Ріндзай, пом. 866 р.) назвав «вірою в себе» (цзи-синь), яка є єдиним, що дозволяє людині подолати залежність від чужого авторитету й зовнішніх умовностей, спертися на власні сили й не шукати просвітлення поза собою — поза своїм свідомістю.

На європейські мови термін «синь» зазвичай перекладається як «ум», «розум», «душа», «дух», «свідомість», «серце». Найбільш адекватною видається комбінація двох останніх варіантів перекладу. Центральним моментом дзен-буддизму є твердження тотожності серця (синь) і природи (син) людини.

«Син» — це природні якості речей, внутрішньо притаманні їм як формам прояву всеосяжного природного процесу — «хода речей», Пути (дао). Природа людини єдина з природою речей, тож «великий Путь не трудний»: потрібно лише довіритися своєму серцю, слідувати своїй природі — і, за словами Ліньцзи, «не прагнути до чогось особливого». Тут наведено два варіанти перекладу.