Петрик, син поміщика Попельського, був сліпим від народження. Його мати Анна Михайлівна, безмежно люблячи й шкодуючи хлопчика, намагається оточити його зайвою турботою та вирощує його як рідкісну тендітну квітку. Її брат Максим — каліка, який утратив ногу на полях битв, — бачить небезпеку в надмірній опіці над дитиною, намагається привчити племінника до самостійності й виховати так, щоб той не відчував своєї неповноцінності.
Пізнаючи навколишній світ через слух і дотик, Петя проявляє загострену чутливість до звуків. Поступово в нього розвивається унікальний музичний слух — дар, даний йому згори замість зору, що допомагає змиритися зі сліпотою, поселити в серці любов і доброту замість зла й страждань та здобути духовне прозріння.
Повість «Сліпий музикант», рідкісна своєю силою оптимізму, — зворушлива й лірична. Вона розповідає про добро й любов, відданість і співчуття, а водночас навчає мужності й стійкості попри будь-які життєві обставини.