Це сталося, коли мені було десять років. Я вперше поїхала до табору — і після цього більше ніколи туди не поверталася.
У тій кімнаті сталося щось жахливе. Чомусь воно обрало мене й вирішило не розлучатися зі мною навіть після того, як я покинула табір.
Кілька років я жила в страху. Я не могла розповісти про це нікому. Усі тільки б сміялися.
Минув час, і воно пішло від мене. Тільки от мені здавалося, що не пішло. Коли я повернулася сюди — моє тіло знову відчуло страх. Воно було тут. Воно нікуди не йшло. Воно чекало на мене.