На десятий рік сімейного життя тривога міцно оселилася в душі Баси.
Вадим став дратуватися через дрібниці, сердитися на неї, пізно приходити з роботи.
Бася не хотіла визнавати очевидного й виправдовувала поведінку чоловіка складнощами на фірмі.
Вона любила чоловіка і Глебку, свого пасинка, якого колись ще малим — він упав із балкона прямо в руки молоденькій вступниці з якогось занедбаного містечка.
Тоді вона не вступила до інституту, натомість стала дружиною Вадима і матір’ю Глебушці.
Звістка від жінки, яка назвалася коханкою чоловіка, стала тим поштовхом, після якого Бася прийняла рішення піти з дому, залишивши найдорожчих для неї людей без надії коли-небудь знову їх побачити…