У той час, коли на перший план висували книги про досягнення радянської епохи та героїку праці, Веліємбовська зверталася до доль звичайних людей і їхнього буденного, далекого від подвигів життя. Вона писала про те, як інколи буває нестерпно важко протистояти обставинам і як боляче миритися з несправедливістю — саме тому її проза так зворушувала читачів.
«Солодке життя» — соціально-психологічна повість Ірини Веліємбовської, де з уважністю до деталей показано жіночу долю в міщанському середовищі. Історія жінки, яка опинилася в полоні побуту й умовностей, стає приводом поговорити про духовну наповненість існування, жіночу самостійність і справжнє розуміння щастя.