Скільки емоцій можна заховати між рядками щоденника? Скільки разів можна намагатися забути — і кожного разу повертатися до одного імені?
Це історія хлопчика, який почав писати щоденник на наполягання мами — а в підсумку розповів у ньому все своє життя. Від шкільної лавки до дорослості, від боязких поглядів до справжнього болю. У центрі його записів — Оля. Дівчинка з класу, яку він тоді закохався — і не зміг розлюбити ніколи.
Він був упевнений, що вона його не помічає. Він намагався забути, закохувався в інших, їздив із Настею до Пітера, вчився, дорослішав… Але в кожному рядку, між кожним рядком — знову й знову Оля. Навіть коли він рятував її на випускному від дивної банди на березі — навіть тоді він не наважився сказати їй усе. І лише через роки, набравши той старий номер, він почув голос, який не міг забути.