«Ця гидка анекдотична історія сталася саме в той час, коли почалося з такою невтримною силою й з таким зворушливо-наївним поривом відродження нашої люб’язної вітчизни та прагнення всіх її доблесних синів до нових доль і надій. Тоді, одного разу взимку, ясного й морозного вечора, втім, вже близько дванадцятої години, троє надзвичайно поважних панів сиділи в зручній і навіть розкішно прибраній кімнаті, в одному чудовому двоповерховому будинку на Петербурзькій стороні, й займалися солідною та чудовою розмовою на надто цікаву тему. Усі троє цих чоловіків були у генеральських чинах. Вони сиділи навколо маленького столика, кожен у прекрасному, м’якому кріслі, і між розмовою тихо та затишно потягували шампанське. Пляшка стояла тут же на столі в срібній вазі з льодом…»