«Скрипка Ротшильда», «Кухарка одружується» та інші оповідання

В оповіданні «Кухарка виходить заміж» йдеться про переживання семилітнього хлопчика, який не може зрозуміти, навіщо кухарці Пелагеї знадобилося «одружуватися» і навіть обрати для цього таку не надто приємну постать, як візник… Забавний і нескладний сюжет, але роздуми маленького хлопчика огорнуті якоюсь не дитячою печаллю: «жила Пелагея на волі, як хотіла, ні перед ким не звітувала, і раптом ні з того ні з сього з’явився якийсь чужий, що десь отримав право на її поведінку та майно».

Оповідання «Скрипка Ротшильда». Гробовщик Яков Іванов, прізвисько Бронза — людина важка за характером, похмура й нетовариська. Вже з перших слів оповідання стає ясно: усе життя Якова наповнене болісними роздумами про мізерні прибутки й величезні збитки. Навіть звичайні людські уявлення про життя й смерть у свідомості Якова повернуті під цим кутом. На початку оповідання він відчуває досаду від того, що в місті люди помирають рідко, а після смерті дружини доходить трагічного, що потрясло його самого висновку: «від життя людині — збиток, а від смерті — користь». При цьому Яков наділений талантом — він не просто добре грає на скрипці, він відчуває скрипку як єдину близьку істоту в світі…

«Хористка». Дружина Миколи Петровича Колпакова, якого звинуватили в розтраті, певна, що чоловік витрачав казенні гроші на хористку Пашу. Вона приходить до дівчини додому й накидається на неї з образами та вимогами повернути гроші. Паша, яка насправді не отримувала від чоловіка Колпакових подарунків, все ж віддає їй усі свої цінні речі, щоб якнайшвидше припинити цей кошмар. Пані зневажливо приймає речі та йде. Після чого Колпаков, весь час сцени ховаючись у квартирі Паші, кидаючи образи на адресу дівчини, дуже театрально прямує слідом за «порядною, гордою, чистою» дружиною.

«Дами». Федір Петрович, директор народних училищ, потрапив у складну ситуацію. Він обіцяв віддати місце писаря безробітному вчителю Временському, але на цю посаду претендує ще якийсь молодий чоловік на прізвище Ползухін. Федір Петрович усім серцем радів би вчинити по справедливості, виконавши обіцянку, дану Временському. Однак кандидатуру Ползухіна наполегливо рекомендують впливові міські дами — і директор змушений здатися.

Оповідання «Товстий і тонкий» — це невелика замальовка зустрічі двох друзів дитинства. Початкова радість від зустрічі миттєво випаровується, а веселі спогади про дитячі пустощі обертаються незручністю, коли з’ясовується, що один із них має значно вищий суспільний статус, ніж інший навіть міг уявити. Дізнавшись про це, дрібний чиновник відчуває трепет перед високим становищем колишнього приятеля. Це преклоніння в нього в крові: він демонструє повну нездатність його подолати.

«Наречена». Надя Шу́міна — романтична дівчина з доброї сім’ї. Ось-ось має здійснитися мрія Нади — вона виходить заміж, і її наречений Андрій гарний, освічений і кохає Надю. Усе було б чудово, якби не Саша — цей бідний художник із Петербурга, який рік у рік, приїжджаючи на літо, твердить одне й те саме: що сім’я Нади веде безглузде й порожнє життя, що треба виїхати, треба вчитися… Його слова досягають мети саме тоді, коли вже призначено день весілля Нади та Андрія. Дівчина нарешті усвідомлює, що жити так, як диктує суспільство, як жили її мати й бабуся, неможливо, і зважується втекти з дому. Але вирватися з замкнутого кола виявляється не так просто.