Скотоферма

Ця притча — одне з найдивовижніших і найбільш впливових творів літератури ХХ століття. Дуже важко підібрати аналоги за кумулятивністю впливу на читача й мислячу публіку. Переживши звинувачення в памфлетності, у політичній сатирі на радянський устрій, «Скотний двір» сьогодні може стати настільною книгою як для переконаного соціал-демократа, так і для ультраправого патріота.

Втім будь-які політичні уподобання губляться перед глибинним змістом історії, що відсилає читача не стільки до різних базисів і надбудов, скільки до самої суті людської природи.

Цікаво, що цю історію можна читати кілька разів, постійно знаходячи в ній усе нові й нові алюзії та смисли.

І навіть якщо ви не знаєте, на кого вказує ім’я осла Бенджаміна, упереджено ставитеся до заборони вживання в їжу тварин із роздвоєним копитом і вважаєте овець придатними лише для хутряних підкладок — це не означає, що Оруелл писав не для вас.

Просто стежте за розвитком сюжету — обіцяємо, він не залишить вас байдужими.