Скоморох Памфалон

Перед нами прекрасний зразок прози М. С. Лєскова. Це химерний сюжет, приправлений ароматами християнської Візантії. Дійові особи проживають свої життя в декораціях Дамаска й Едесси. Одним словом, іконописна старовина.
Головна сюжетна лінія — це суд Божий над двома християнами, Єрмієм і Памфалоном.
Єрмію, багатому чиновнику, який зрікся багатства, відпустив рабів і роздав майно бідним, відійшов від світу, впав у стовпництво й простояв 30 років на скелі в молитвах, протиставлено образ мирянина Памфалона, міського блазня й скомороха. Він заробляє собі на прожиток, розважаючи на бенкетах багатіїв, і отримує за свою працю подачки з панського столу впереміш із образами та наругою.
Пригадується євангельський сюжет. Лука розповідає про розбійників, страчених одночасно й поруч із розіп’ятим Ісусом. Один, лютуючи, глузує з Ісуса, спонукаючи його зійти з хреста, раз уже він син Божий і Цар Юдейський. Інший розбійник зупиняє того, хто злобствує, жаліючи Христа й забуваючи про власні муки. І ось відгук Сина Божого: «Нині ж будеш зі мною в раю»…. І все це в кількох рядках.