Поневіряння Маруфа

У одному далекому селищі жила дуже бідна сім’я. Чоловік був дроворубом і продавав хмиз, а дружина вела по дому нескладне господарство…
Одного разу уві сні до неї з’явився Аллах в образі старця. Нещасна жінка вирішила, що настав час їй помирати. Але Всевишній сповістив про появу в їхньому домі дорогого гостя. Чоловік і дружина гадали, розмірковували, хто ж це може бути.
А на десятий день — слава Аллаху — жінка відчула під серцем дитинку. В належний час у сім’ї дроворуба почувся плач новонародженого. Повитуха заглянула йому в лице й сплеснула руками: такої небаченої краси був цей хлопчик. Мати вирішила назвати сина на честь святого Маруфа. Він пив материнське молоко два роки. Потім його відлучили від грудей, і він почав рости та міцніти від гірського сонця й лісового повітря.
А коли хлопчик досяг семирічного віку, йому справили обрізання й влаштували свято на все селище. Прийшов і шанований оракул. Він глянув у ясні очі хлопчика й прочитав у них печаль розлуки.