Про Італію можна розповідати безкінечно. Про величезний, безмежний світ. Про зорі, темні ночі, що сяють із глибин неба. Про вічнозелені ліси, виноградники, оливи, апельсини. І про людей Італії теж можна говорити безкінечно. Про робітників, селян, рибалок, і, звісно, про жінок — прекрасних і суворих, веселих і красивих, натхненно танцюючих тарантелу й, звісно, про дітей «які житимуть краще за нас», як сказав Максим Горький, закоханий в Італію, який написав ці дивовижні казки.