Під час дослідження «Тисячі й однієї ночі» кожну казку слід розглядати окремо, адже органічного зв’язку між ними немає, і до включення в збірник вони довго існували самостійно. Спроби об’єднати деякі з них у групи за місцем передбачуваного походження — з Індії, Ірану чи Багдада — недостатньо обґрунтовані. Сюжети оповідань Шахразади склалися з окремих елементів, які могли проникнути на арабський ґрунт з Ірану або Індії незалежно одне від одного; на своїй новій батьківщині вони обросли цілком місцевими нашаруваннями й з давніх-давен вважалися надбанням арабського фольклору.