Казки темного міста. Ворон

Він — один із найвпливовіших військових перевертнів‑воронів ворожої їй держави, чоловік із сталевим, жорстоким і владним характером. Вона — сильфіда, повітряна істота, ніжна поціновувачка мистецтва, яку корона покликала до лав лазутчиків, щоб нести у світ прекрасне. Сильфіда серед лазутчиків? Та це ж просто неможливо, адже спокійна вдача не створена для брехні, підступності й зради. І все б нічого, але як підступитися до такого, як він,— того, чий досвідчений погляд донезмоги зіпсований жіночою красою, і чиє серце, що його вже бачили різне життя, навряд чи зачепиш, маючи лише козир у вигляді миловидного обличчя. Чи можливо сплести такий міцний павутинний зв’язок із пристрасті, ласки та спокуси, щоб він втратив пильність настільки, аби дозволив магії впустити кігтики в його пам’ять про минуле? Якщо так, то як не заплутатися в ній самій так, щоб завтрашній день не почався з думки про те, як відчайдушно він бажає його не лише тілом…