Коротенькі казочки, написані М. і С. Дяченками для своєї доньки.
Для старшого дошкільного віку та молодших школярів — милі й смішні, з тих імпровізацій, які батьки вигадують дітям на ніч.
Несподівані персонажі та повороти сюжету забавляють. Наприклад:
«Жила-была курка. Вона несла яйця і потім їх висиджувала. Одного разу з її яєць вилупилися п’ятнадцять курчат — і одне маленьке екскаватореня.
Курчата бігали по подвір’ю й пищали, а екскаватор рив пісок своєю маленькою ковшикою. Курка дивилася на нього, дивилася, а потім сказала: мабуть, мені підсунули яйце екскаватора. Ну нічого: буду виховувати його як рідного сина…»
«Жили колись вовки — тато, мама й син. У них були крила, тому вони були літаючими вовками. Таких вовків більше ніде не було…»
«Одна курка ніколи не несла яєць. Замість цього вона приносила всякі інші речі, і з цих речей вилуплювалися всілякі істоти.
Одного разу курка знесла котушку ниток. З неї вилупився павук-ниткопряд. Він сплів павутину, але ловив у ній не мух — а погані сни. Щойно поганий сон залетів у кімнату, щоб наснитися дівчинці, павук одразу ловив його у свою павутину. Поганий сон починав обурюватися й рватися, але павучок не випускав його, доки той не висихав і не перетворювався на жовточний листочок. Уранці мама здивувалася, звідки на підлозі взявся опалий листок, адже кватирка була зачинена.»
І все в такому дусі. Дітям подобається, а за достовірними відомостями — деяким дорослим теж.