Від долі не втечеш — коли дано клятву, доведеться її дотримати, ставши дружиною самого Змія. Але ж хіба Полоз не вигадка, якою діткам малим на ніч казки розказують? А якщо й існує, то дорога до його терема далека, та ще й скута льодом. Лиш не зняти Марну з чарівного персня на пальці, не відмовитися від обіцянки, даної на заповітній галявині. Дівчині належить довга дорога: крізь ліси й болота — туди, де немає стежок, якими ходять, лише туман і казка, поросла сном-травою та зміїним зіллям… Виконавець пісень — Наталя Єльцова.