Я прийшла до тями в океані серед уламків корабля. І виявилася «власністю» сноба-капітана, який твердить, що я надто темношкіра, щоб вважатися вільною, а значить, я — його річ, рабиня, обожнювана іграшка! Але все пішло не так: мене змусили вийти заміж за опального фаворита, і тепер я суперниця самої королеви. А десь за мене оголошено величезну винагороду…
— Ви дуже красива, неймовірна, але кольорова, розумієте, що це означає?
— Як олівці? — зізнаюся, я не одразу зрозуміла, на що натякає герцог, та за його серйозно зверхнім виглядом і без перекладу було ясно, що це не найпестливіше слово для дівчини: «кольорова».
— Ні, як раби. А тому, раз я виловив вас і врятував у нейтральних водах, і ви явно належите до нижчого стану, то ви моя власність. І я не збираюся віддавати вас комусь.