Сирота. Фіктивна сім'я для губернатора

На дорогу вискакує пухнастий білий рожевий клубочок. В останній момент помічник вивертає кермо. Ми вибігаємо з машини, в жаху бачимо на узбіччі маленьку дівчинку. Довге біле волосся, рожеві щічки. Вона закутана в величезний рожевий шарф.

— Ти маєш мені допомогти! — заявляє жертва аварії.

Я досі вважаю, що бачу сон. Могло зі мною в реальності таке статися?

— Де твоя мама? Твої батьки? Що ти тут робиш сама?

— У мене нікого немає, — каже видіння. — Я сирота. Але Маша забрала мене до себе на вихідні. А тепер їй погано. Вона вся гаряча й не прокидається. Допоможи! Я знаю, ти можеш…