«Синій Птах» — це феєрія-казка, втілення філософії мрії. Можна навіть сказати, що ця драматична притча є водночас утопією та пророцтвом — символістський зріз і відлуння «Божественної комедії» Данте. Бо, подібно до великого флорентійця, Метерлінк проводить своїх героїв і через Царство Мертвих, і через Країну Блаженства, через Минулий, Справжній і Майбутній час. Водночас в оживлених антропоморфних стихіях — Вогні, Воді, Світлі, Ночі (Тьмі), Часі — проступають архаїчні риси язичницьких Божества, а в тваринах, рослинах і речах — відблиски Древніх тотемів. Філософія, помножена на Фантазію, обернулася ефектом незвичайної виразності й краси.