У моєму світі живуть перевертні. Про це мало хто знає, але мені, на жаль, цей факт відомий. І не просто відомий — я в дорозі, кінцева точка якої — дім глави клану Вовка. На жаль, це не екскурсія і не подорож. Швидше, фінал мого короткого життя, схожого на казку... Щоправда, страшну й із наперед паршивим кінцем, але загалом — казку, як не крути. Про сірого перевертня на прізвисько Віхо і дівчинку, якій дуже не пощастило йому сподобатися...