Аркадій Аверченко — відомий прозаїк і драматург початку двадцятого століття; завдяки його гострому, сатиричному перу він здобув славу «короля сміху».
Аверченко позитивно поставився до падіння монархії, але не прийняв Жовтневу революцію, яку він уявляв як «напівп’яного хлопця з великої дороги», і саме в таку революцію хочеться встромити дюжину ножів.
«Дюжина ножів у спину» присвячено головним чином непростому післяреволюційному часу, життю російських обивателів, які прагнуть уникнути потрясінь епохи. У своїх творах Аверченко доводить ситуацію до абсурду, але в основі його найдурніших і найсмішніших ситуацій завжди лежить абсурдна російська дійсність того періоду.
Єдиний роман Аверченка «Жарт мецената» — гумористична історія з життя літературної богеми Петербурга. Герої роману — певне творче товариство, яке вирішило піддати жарту молодого поета і його перший наївний вірш. Це й смішна, і водночас сумна історія про те, як один «невинний» жарт змінив життя кількох людей.