Доля Василя Макаровича Шукшина (1929–1974) ввібрала в себе всі валети й провали російського ХХ століття. Син страченого за хибним звинуваченням алтайського селянина, він зміг завдяки величезному природному дарові й неймовірній волі пробитися на самісінький верх радянського суспільного життя, не втративши кореневого національного відчуття. Селянин, робітник, інтелігент, актор, режисер, письменник, російський воїн — Шукшин зачарував Росію, став її вимогливим заступником, жорстким клопотальником перед владою, лишаючись при цьому неймовірно прихованою, «закодованою» людиною.
Як Шукшин став Шукшиним? Яке йому випало дитинство й як минула його загадкова юність? Як складалися його стосунки з владою, Церквою, літературним і кінематографічним оточенням? Як впливало на його творчість особисте життя? Яким він бачив минуле, теперішнє й майбутнє Росії? Зрештою, що вдалося і що не вдалося зробити Шукшину?
Олексій Варламов, відомий прозаїк і історик літератури, спираючись на листи, робочі записи, архівні документи, мемуарні свідчення, здійснив спробу «розшифрувати» свого героя — і в читача з’явилася можливість заново познайомитися з Василем Шукшиним.