Троє підлітків із Великої Охти — робітничої околиці Петербурга — потрапляють до школи корабельної архітектури, після закінчення якої стають морськими інженерами. Прізвища підлітків — Попов, Осьмінін і Колодкін. Це історично реальні люди, згодом діячі російського флоту.
У захопливій, живій формі показано життя й навчання в школі з усіма її темними сторонами, з боротьбою прогресивних сил проти косності й сваволі. Історична основа повісті дала авторові змогу ґрунтовно розкрити не лише картини життя і побуту «школи корабелів», а й обстановку та події в Росії початку XIX століття.
«Школа корабельної архітектури» — попередниця Військово-морського інженерного училища, яке згодом носило ім’я Ф. Е. Дзержинського, а з 1998 року було перетворене на Військово-морський інженерний інститут.