Школа для дурнів

Один із ключових творів російської прози кінця XX століття. Роман створено в рідкісній експериментальній формі: тут немає звичного лінійного сюжету й чітко вибудуваної композиції. Історія ведеться від імені героя з розщепленою свідомістю; його оповідь складається з зіткнення протилежностей, потоку вражень, раптових асоціацій, газетних фрагментів і уривків почутих розмов, які він вбирає й перетворює на власну «резервацію». Повертаючись пам’яттю в дитинство та навчання в спеціалізованій школі для «особливих» дітей, він водночас описує й осмислює реальність, де минуле постійно змішується з теперішнім. У безперервній внутрішній боротьбі із собою й світом він переживає те, що відбувається, через нескінченну внутрішню суперечку, ніби ведучи діалог із самим собою. Спробувавши увійти в доросле життя, герой стикається з радістю й утратою, любов’ю і смертю.

Саша Соколов — російський письменник, поет і журналіст, якого нерідко називають «російським Селінджером» і спадкоємцем набоковської традиції.

В аудіоформаті завдяки роботі актора й режисера Олексія Аграновича вдалося акуратно передати незвичну побудову тексту та його багатоголосся.

З відгуків про роман:
«Зваблива, трагічна й найчарівніша книга», — Володимир Набоков
«Вишукана вертикальна проза, сповнена пронизаних світлом суголосся, полонливого вигину витончено зігнутих слів і часом блаженного незграбного белькотіння», — Михайло Берг
«Його російська мова гнучка й багата на дивовижні речі. Наче він відкрив у ній такі закутки, витер від пилу такі відтінки й відливи, яких ми не помічали», — Тетяна Толстая

Виконавець: Олексій Агранович
Ілюстрація та дизайн: Юлія Стоцька
Запис: Аудіо Видавництво ВІМБО
Продюсери: Вадим Бух, Михайло Літваков