Шамбхала. Книга 1. Священний Гадар

Тяжко жити в нетрях. Особливо таким, як я, сиротам. Але нічого страшного. Привик. Та й скаржитися гріх. Руки й ноги цілі. Старий злодій навчив виживати, а один божевільний дід навчив грамоті й арифметиці. Можна сказати, що мені щастить у житті. І це щастя, схоже, досі зі мною.

Бо як інакше пояснити той факт, що я нарешті зустрів справжню удачу? Стал провідником для святих лицарів! І не просто так — а за цілі дві срібні! Залишилося лише довести загін лицарів до місця, і я зможу нарешті вибратися з цього убогого місця в більш заможний район.

Та є одна проблема. Я надто пізно зрозумів просту річ: так багато грошей за просту прогулянку лісом платити не будуть.

Правильно кажуть: «Хочеш розсмішити інквізицію — знайди нечисть і спробуй вижити».